Васи́ль Пили́пович Марге́лов (*27 грудня 1908 (9 січня 1909 — за новим стилем) Катеринослав — †4 березня 1990, Москва) Народився в м. Катеринославі (нині Дніпропетровськ, Україна).

У Радянській армії з 1928 року.

У 1931 році закінчив Об'єднану Білоруську військову школу.

У 1933 — призначається на посаду командира взводу в Мінське воєнно-піхотне училище ім. М. І. Калініна. З лютого 1934 — помічник командира роти. З травня 1936 — командир кулеметної роти. З жовтня 1939 — командир батальйону.

Учасник радянсько-фінської війни 1939—1940 років. Під час ведення бойових дій — командир Окремого розвідувального лижного батальйону 596-го стрілецького полку 122-й дивізії. Під час однієї з операцій Маргелов захоплює в полон офіцерів Генерального штабу Швеції. 21 березня 1940 отримує звання «майор».

З жовтня 1940 — командир 15-го окремого дисциплінарного батальйону.

За три дні до початку Великої Вітчизняної війни призначається командиром 3-го стрілецького полку 1-й мотострілецької дивізії.

21 листопада 1941 — призначений командиром 1-го Особливого лижного полку моряків ЧБФ. Після битв на Ладозькому озері якийсь час знаходився в госпіталі.

З 22 січня 1942 — отримав призначення на посаду командира 218-го стрілецького полку 80-ої стрілецької дивізії 54-ої армії Ленінградського фронту. Липень 1942 — прийняв під своє командування 13-й гвардійський стрілецький полк 3-ої гвардійської стрілецької дивізії. 28 червня 1942 — отримав звання «підполковник».

8 січня 1943 — призначений начальником штабу 3-ої гвардійської стрілецької дивізії. З 11 квітня 1943 — заступник командира 3-ої гвардійської стрілецької дивізії.

З 11 листопада 1943 — виконує обов'язки командира 3-ої гвардійської стрілецької дивізії, а з 10 січня 1944 — командира 49-ої гвардійської стрілецької дивізії. Якийсь час знаходився в госпіталі.

25 березня 1944 — призначений командиром 49-ої гвардійської стрілецької дивізії. 13 вересня 1944 — отримав звання «генерал-майор».

У період з 29 січня 1946 по лютий 1948 навчався у Військовій Академії Генерального Штабу імені К. Е. Ворошилова. З 19 травня 1948 року після закінчення Військової Академії — командир 76-ої гвардійської Чернігівської Червонопрапорної повітряно-десантної дивізії.

15 квітня 1950 — за успіхи 76-ої гвардійської Чернігівської Червонопрапорної повітряно-десантної дивізії в бойовій підготовці генерал-майор В. П. Маргелов Наказом міністра Збройних сил СРСР призначений командиром 37-го гвардійського повітряно-десантного Свірського Червонопрапорного корпусу на Далекий Схід. У 1950—1954 роках — командир повітряно-десантного корпусу.

З 1954 року по 1959 рік — Командувач повітряно-десантних військ Радянського Союзу.

В 1959—1961 роки — заступник Командувача повітряно-десантних військ.

З 1961 по січень 1979 року — Командувач повітряно-десантних військ.

25 жовтня 1967 — Постановою Ради Міністрів командувачеві ПДВ В. П. Маргелову присвоєне високе військове звання «генерал армії».

4 грудня 1968 — рішенням Ради Військовою ордени Леніна Червонопрапорною ордени Суворова академії імені М. В. Фрунзе Маргелову В. П. присуджений вчений ступінь кандидата військових наук.

З 1979 року — в групі генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР.

Помер і похований в Москві,на Новодєвічому цвинтарі,уч.11