У Ліберці від 10. 9. 1920 перебувала т. зв. група генерала Кравса, яка у серпні 1920 покинула фронт Армії УНР над Дністром і через Гуцульщину перейшла на Закарпаття (300 старшин і 500 вояків), та 130 старшин і вояків, що прибули з італійського табору полонених у Монте Кассіно. У квітні 1921 Т.і. з Нім. Яблонного і Ліберця переведено до Йозефова (бл. 4 000 осіб), де він проіснував до 1926.

Пам*ятник авторства Василя Касіяна на місці поховань вояків УГА, 1927 р.

Початково пам'ятник стояв на високому постаменті з чорного мармуру, де був викарбуваний напис: "На вічну пам‘ять борцям Української Галицької Армії за волю і добро свого народа, що викинені ворогами з-під рідної стріхи зложили тут свої кости”. Побіля нього були поховані українські військовики.

На початку 1960-х рр. XX ст. коли переробляли цвинтар на офіційний військовий, пам’ятник з постаменту зняли, тепер він просто стоїть на землі. Могили українських вояків навколо відсутні.