Михайло Миколайович Галущинський ( *26 вересня 1878, с. Звиняч, нині Чортківського району Тернопільської області — †25 вересня; за ін. даними 23 вересня 1931, Львів) — український педагог, військовик, публіцист, культурно-освітній і громадсько-політичний діяч. Командант Легіону Українських Січових Стрільців.

Народився в с. Дзвиняч Чортківського повіту на Тернопільщині в родині священника. Закінчив Тернопільську гімназію.

У 1898 — 1900 — Навчався у Львівському університеті; 1900 — 1901 — у Віденському університеті.

В студентські роки брав активну участь в українському громадсько-політичному житті, очолював «Академічну громаду» у Львові та «Січ» у Відні Разом з В. Старосольським, А. Крушельницьким, Л. Цегельським, С. Горуком видавав перший український студентський журнал "Молода Україна", в якому пропагувалася ідея побудови незалежної української держави.
1901 — Після закінчення університету деякий час працював викладачем у Золочівський гімназії
з 1909 — директор Рогатинської гімназії, св. Володимира. В цей період Г. став визначним організатором гімназійної освіти в Галичині.
1914 — 14 березня 1915 — призначений Бойовою Управою УСС командантом Легіону Українських Січових Стрільців.
3 середини 1915 військовий референт при командуванні австрійської армії.
1918 — активний учасник Листопадового повстання у Львові.
1923 — 1931 — очолював організацію «Просвіта», яка під його керівництвом перетворилася в значну громадсько-освітню організацію.
1921 — 1924 — професор Львівського (таємного) Українського Університету.
1925 став одним з співзасновників і провідним членом Українського Національно-Демократичного Об'єднання (УНДО).
1928 — 1931 був обраний сенатором і віце-президентом (віцемаршалоком) польського сенату від УНДО.

Помер і похований у Львові на Личаківському цвинтарі.