П`ятниця, 29.03.2024, 04:01
Вітаю Вас Гість | RSS

Каталог статей

Головна » Статті » 1914-1936 » Армії Української Народної Республіки і Української Держави

Тютюнник Василь

ТЮТЮННИК Василь Никифорович(17.07.1890~19.12.1919) - командувач Дієвої армії УНР у 1919 р.

  Походив з селян, народився на хуторі Куторжу (Куторжиха, нині — у складі м. Хорол) Хорольського повіту Полтавської губернії. Закінчив Хорольське 4-класне міське училище, Тифліське військове училище за 1-м розрядом (06.08.1912). В училищі у змаганнях виборов звання «Відмінний стрілець з гвинтівки» та «Відмінний стрілець з револьверу». Вийшов підпоручиком до 25-го Сибірського стрілецького генерала Кондратенка полку (Іркутськ), у складі якого брав участь у Першій світовій війні. З 15.10.1914 р. — в. о. начальника команди кінних розвідників. З 16.01.1915 р. — начальник команди, на цій посаді відбув всю Першу світову війну. 31.03.1915 р. дістав легку контузію під час обстрілу німцями с. Сантока. Останнє звання у російській армії — капітан (з 22.06.1917 p.).

  29.09.1917 p. відбув на постійну роботу АО складу Української ради 2-ї армії Західного фронту, голова цієї ради. З березня 1918 р. — помічник начальника розвідчої частини оперативного відділу Генерального штабу У HP, у подальшому — Армії Української Держави. З 15.11.1918 р. — начальник оперативного відділу штабу Дієвої армії УНР. З 31.12.1918 р. — 1-й помічник начальника штабу Дієвої армії УНР (на який у той час були покладені і завдання Генерального штабу).

В кінці травня 1919, коли українська армія знаходилася в скрутному становищі, ведучи одночасно бойові дії проти Червоної армії, "Добровольчої армії", та польських військ, Тютюнник разробив план прориву військ УНР у напрямку Проскурова («Проскурівська операція»), яка почалася 1 червня 1919. В результаті її виконання вдалося відбити у Червоної армії Проскурів, Кам'янець-Подільський (в якому размістились урядові органи УНР) і ряд інших. З 22.01.1919 р. — помічник начальника штабу Дієвої армії УНР. З 26.07.1919 р. — командувач Дієвої армії УНР. З серпня 1919, одночасно, — командуючий Східною групою об'єднаної армії УНР і Галичини. В серпні 1919 військам під командуванням Тютюнника вдалося відбити у Червоної армії міста Вінниця і Жмеринка.. 08.09.1919 р. був усунутий з посади командарма і зарахований АО резерву. 05.11.1919 р. з особистого наказу С. Петлюри знов повернувся на посаду командувача Армії УНР. 06.12.1919 р. хворим на тиф у важкому стані був перевезений на територію, зайняту польською армією.

Помер від тифу у Рівному. Похований на міському Дубнівському цвинтарі у м. Рівне.

Автор фото Володимир Кукурудза







Джерело: http://forum.milua.org/viewtopic.php?f=2&t=7395&start=120#p158272
Категорія: Армії Української Народної Республіки і Української Держави | Додав: andriy (04.10.2011)
Переглядів: 1505 | Коментарі: 1 | Теги: Тютюнник, Рівне | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Пошук
Статистика