Володи́мир Васи́льович Сіке́вич (5 вересня 1870 м. Тараща, Київської губернії — 27.07.1952 м. Торонто, Канада) — військовий і політичний діяч; генерал-хорунжий армії Української Народної Республіки, до того — полковник генерального штабу та генерал-майор царської армії.

З 1888 на службі в російській армії. Військову освіту здобув у Володимирському Київському кадетному корпусі, Київському піхотному юнкерському училищі (1890). Служив у 131-му піхотному Тираспольському полку ад'ютантом командира батальйону, командиром роти, помічником командира батальйону.

У роки Першої світової війни — на Південно-Західному фронті, командир 6-го піхотного Ладозького полку, помічник командира 36-ї піхотної бригади. Нагороджений п'ятьма орденами і Золотою Георгіївською зброєю.

В українській армії — з листопада 1917. На початку 1918 — старшина створеного Симоном Петлюрою Гайдамацького коша Слобідської України. Брав участь у боях з більшовицькими військами під командуванням М. Муравйова за Київ. У березні 1918 призначений командиром 3-го Гайдамацького полку, який входив до складу Запорізької дивізії, визволяв від більшовиків Лубни, Конотоп, Полтаву, Харків. У квітні 1918 очолив Донецьку групу у складі трьох піхотних, гарматного та інженерного полків, яка мала завдання звільнити Донбас. 15 квітня війська під його командуванням зайняли Барвінкове, згодом здобули Слов'янськ, Бахмут, Микитівку, Колпаків. Наприкінці квітня частини групи вийшли на кордон з Росією.

У період Гетьманату військові частини під командуванням генерала Сікевича охороняли східний кордон України. На початку 1919 генерал Сікевич виїхав до Австрії, де як військовий аташе, очолював репатріаційну комісію та водночас формував з колишніх військовополонених підрозділи для Армії УНР.

1920 виконував обов'язки посла УНР в Угорщині. 1924 виїхав до Канади, оселився у Торонто. Був організатором і керівником управ ветеранських організацій вояків Армії УНР, головою Ради Хреста С.Петлюри.

В Канаді Сікевич очолював антибільшовицький рух. Був видатним політичним діячем, його називали «Український Лев». На зустрічі з королевою Єлизаветою та королем Георгом представляв українських вояків.

На ювілей Сікевича приїхало 2.5 тисячі людей, а на похорони 3.5 тисячі, похорони тривали 5 днів. Похований в Торонто на кладовищі «Проспект» де поховано багато видатних осіб. Був одружений з Вандою Сікевич (з роду Косьмінських). В них були діти Наталка та Леонід.