Дослідник історії цього подільського села Володимир ПІДГІРНИЙ у виданому 2008 р. історико-публіцистичному нарисі «Оринин» оприлюднив кілька спогадів очевидців про історію могили. Так, Олександр ОЛІЙНИК із сусіднього села Ріпинці у листі, опублікованому 10 липня 1997 р. в газеті «Українське слово», повідав таке: у роки українських визвольних змагань в Оринин привезли на возах і поховали 21 вояка УНР. Серед них, за спогадами, був один офіцер, інші рядові. Жодного імені, на жаль, час не зберіг. В архівах теж не вдалося виявити імен загиблих. А жителів Оринина, які ще пам’ятали імена українських героїв, уже немає в живих.
Хрест на братській могилі воїнів УНР встановлювали тричі. Перший з них був кам’яним. У роки колективізації його розібрали, а камінь віддали на спорудження колгоспної комори.
Орининець Петро ДАНЧУК згадав, що коли село опинилося під німецькою окупацією, на могилі (мабуть, 1942 р.) під керівництвом православного священика та старости встановили дубовий хрест. Він простояв доти, поки не струхлявів і впав.
Утретє подбали про могилу тільки напередодні 15-річчя незалежності України. У червні 2006 р. було встановлено дерев’яний хрест, пам’ятну плиту з написом «Слава їхніх імен житиме вічно в серцях хоробрих, мовчазних, вірних... Тут спочивають вояки Української Народної Республіки, що загинули за волю України - 1919». Уривок з публікації в тижневику "Подолянин"(Кам"янець-Подільський)
Джерело: http://forum.milua.org/viewtopic.php?f=2&t=7395&start=225#p181812 | 
