Фролов Михайло Федорович(13.10.1897,ст. Новочеркаська - 11.07.1930,м.Литомишль,Чехія) - полковник Армії УНР, командир 3-го кінного полку 3-ї Залізної дивізії ДА УНР.

 Закінчив гімназію та Новочеркаське військове училище.

Михайло Фролов і його побратими стали до лав Української армії у квітні 1920 р. під назвою 42-го Донського козачого кінно-партизанського загону. В районі м. Нової Ушиці, що на Поділлі, влилася до українського війська і кінна сотня кубанців сотника Юркевича. Вони вирішили боротися за волю України, доки знову настане можливість захищати безпосередньо Дон і Кубань. "І треба зазначити, - свідчив український полководець Олександр Удовиченко, - що боролись вони чесно і хоробро до кінця...".
Загін Фролова прийняв поповнення і назву 2-го кінного полку. Полк увійшов до складу 2-ї стрілецької дивізії Армії УНР Олександра Удовиченка . Під командуванням Фролова, тепер вже полковника за посадою, було 300 чоловік, із них 200 шабель кубанців і донців.Оскільки 9 червня з армії Михайла Омеляновича-Павленка під командування Олександра Удовиченка повернувся 3-й кінний полк, що являв собою рештки колишньої 3-ї Залізної дивізії, то Друга стрілецька дивізія була перейменована на 3-тю Залізну. А Олександра Удовиченка було першим серед українських старшин піднесено урядом УНР (на території України) до рангу генерала-хорунжого 8.
Таким чином полк Фролова "опинився" в 3-й Залізній стрілецькій дивізії.
12 серпня в наказі по армії ч. 0145 Михайло Омелянович-Павленко, дякуючи старшинам і козакам Запорізької, Волинської та 3-ї Залізної дивізії "за стійкість і відвагу в боях 9 і 10 серпня на р. Стрипі", зокрема, відзначив "3-й кінний полк Залізної дивізії і його командира, сотника Фролова" .
Полк Фролова зарекомендував себе стрімкими кінними атаками.

Слід сказати, що в жовтні 1920 р., останньому місяці бойової біографії Михайла Фролова, його полк було сформовано на 90% з українців Великої України, донці й кубанці становили лише першу сотню. "Полковник Фролов, вроджений кіннотник, із кришталево чистою душею, безмірної відваги людина, зумів і в новий український склад полку втілити дух відваги і сміливості та зробити з нього одну з кращих бойових частин Армії УНР"

На еміграції полковник Фролов продовжив співпрацю з українцями, більше того, "працював над формуванням ідеології щодо спільності визвольних змагань Дону і України". Він вважав, що Дон і Кубань повинні бути самостійними народними республіками, між якими має бути союз. 

. Патріот Дону і приятель України помер у м. Литомишлі (Чехословаччина) 11 липня 1930 р. - на 29-му році життя. "Останній поклін віддали і гарячу участь у його похороні" та встановленні пам'ятника на його могилі взяли українські вояки, що перебували у Чехії на чолі з кубанцем Василем Проходою, старшиною 3-ї Залізної дивізії 
Похований в м.Литомишль,Чехія.