 Євге́н Мих́айлович Конова́лець (*14 червня 1891, Зашків — †23 травня 1938) — полковник Армії УНР, командант УВО, голова Проводу Українських Націоналістів (з 1927).
У жовтні-листопаді 1917 рр. Коновалець спільно з Р.Дашкевичем та іншими членами Галицько-Буковинського Комітету сформував Галицько-Буковинський Курінь Січових Стрільців, який незабаром перетворився в одну з найбоєздатніших частин Армії Української Народної Республіки.
В листопаді 1918 р. Січові Стрільці під командуванням Коновальця підтримали Директорію УНР у повстанні проти влади П. Скоропадського і в Мотовилівському бою 1918 р. розбили гетьманські частини.
Коновалець брав активну участь у зміцненні боєздатності республіканських армії. В 1918—1919 рр. Коновалець командував дивізією, корпусом і групою Січових Стрільців під час бойових операцій проти більшовицьких і денікінських військ.
У листопаді 1927 за ініціативою Коновальця на одній з нарад УВО було вирішено створити єдину революційно-політичну організацію, діяльність якої ґрунтувалася б на націоналістичній ідеології та поширювалась на всі українські землі. 28 січня — 3 лютого 1929 на Першому Конгресі Українських Націоналістів у Відні було створено Організацію Українських Націоналістів, головою проводу якої було обрано Коновальця
Коновалець загинув у Роттердамі (Голландія) в результаті спецоперації проведеної органами НКВД СРСР. Вбивство Коновальця виконав співробітник НКВД Павло Судоплатов. (Пізніше - керівник розвідувально-диверсійного управління НКВД СРСР, генерал КДБ).
23 травня 1938 Павло Судоплатов передав у Роттердамі в кафе вибухівку, закамуфльовану підривниками НКВД під коробку цукерок з українським орнаментом як подарунок "від друзів". Після того як коробка була перевернута у горизонтальне положення, вона вибухнула.
Похований на цвинтарі Кроосвяйк, Роттердам, Нідерланди; проект пам"ятника О. Лятуринської
| 