 Антоненко-Давидович Борис Дмитрович (справжнє прізвище: Давидов; 5 серпня 1899, Засулля (тоді Полтавщина, зараз Сумщина) — 8 травня 1984, Київ) —Народився у родині робітника-залізничника. Дитинство провів у Росії. У 15-річному віці втратив батька.
Закінчив Охтирську гімназію (1917 р.); навчався на фізико-математичному факультеті Харківського університету, історико-філологічному факультеті Київського університету, які не закінчив у зв'язку зі зміною суспільного ладу й погіршенням матеріального стану. Брав участь у визвольних змаганнях 1917-1920-х роках: козак 2-го Запорізького полку в 1918 році,юнак Житомирської юнацької школи, козак 15-го пішого полку ім.Т.Г.Шевченка 5-їСелянської дивізії Армії УНР - у 1919 р.Український письменник, перекладач; член літературної організації Ланка-МАРС; дослідник проблем розвитку й культури української мови. Репресований 1935 року, звільнений та реабілітований у 1957 року. Автор збірок оповідань, повістей. Залишив спогади "На шляхах і роздоріжжях..." Похований на Лісовому кладовищі, Київ. 
| 
